Памво Беринда. «Лексикон словенороський» [1627][1653]

 
 

Памво Беринда. «Лексикон словенороський» [1627][1653]




Лексiконъ славенорωсскїй и именъ тлъкованїє


Одна з найвизначніших пам’яток лексикографії 17 століття, перша велика праця, що тлумачить малозрозумілі церковнослов’янські слова та порівнює їх із розмовною руською лексикою. Праця Памво Беринди то є важливе джерело вивчення словникового складу української мови XVII століття, а також цінним посібником при читанні українських, російських та білоруських пам’яток, написаних церковнослов’янською мовою.
Автор, на стор. 14, називає живу, розмовну мову "росской мовой", і одразу бачимо велику кількість слів, що є притаманні сучасній українській мові ("фарба", "вдячен", "ласкавий", "або", "не гаразд", "всюди", "кохаюся", "сприяю", "дякую", "мовимо", "чинимо", "недобре", "обачно", "обачний", "справа", "що", "має" тощо)


Вперше в наш час Лексикон (1627 р. видання) було перевидано фототипічно Німчуком В.В. у 1961 році. Додатки:
1) стор. 245-246 - шрифти, що їх використано в Лексиконі
2) стор. 247 - титульний аркуш та декілька наступних сторінок видання 1653 року
3) стор. 261 - титульний аркуш та декілька наступних сторінок видання 1722 року

Видання 1653


Завантажити видання 1961 р. 
djvu (4 Мб)
pdf інший варіант (5 Мб)


Перевиданий у Кутейні (1653 р.) з передмовою І.Трусевича.

Титул 1653

pdf кольоровий (280 Мб) 
pdf чорно-білий інший варіант (20 Мб)


Більше про Памво Беринду та його Лексикон:
Вікіпедія
Газета.ua


Більше про Німчука В.В.
Вікіпедія

 



Создан 19 ноя 2016