"Повість временних літ" давньо-руською та церковно-словянською мовами

 
 

"Повість временних літ" давньо-руською та церковно-словянською мовами




Більшість обивателів, як в Україні так і в Россії, абсолютно щиро вважає, що давньоруські тексти були написані давньоруською ж мовою... Але насправді це не так.

Всі давньоруські тексти були написані церковно-словянською мовою київського ізводу. Справжня давньоруська мова потрапляла в тексти лише фрагментарно і існувала у вигляді народних діалектів тогочасного Київа та його околиць. І саме по цих описках, помилках, народно-розмовних формах, що потрапляли в тексти, можна судити про те, якою мовою розмовляли в давній Руси.

Візьмемо для прикладу уривок з найвідомішого давньоруського твору - "Повісти временних літ" (початок ХІІ ст.).

Думаю, кожному відомі ці слова:

 

"Се повѣсти времѧньнъıх лѣт . ѿкуду єсть пошла рускаӕ земѧ . кто въ києвѣ нача первѣє  кнѧжит и ѿкуду рускаӕ землѧ стала єсть"

 

Це уривок з "Повісти" по Лаврентійовському списку (1377 р.). Але мало хто знає, що цей список має декілька варіантів, що трохи відрізняються один від одного!

В одному з них написано: "Се повѣсти временьнъıх лѣт . ѿкуду єсть пошла рускаӕ земля . кто в ней поча первое кнѧжит".

В іншому: "Повесть временныхъ лѣтъ черноризца феодосьева монастыря печерьскаго, откуда есть пошла руская земля, и кто в неипочалъ первое княжити"

 

А ось як звучить той же уривок з "Повісти" по Іпатському списку (1425 р.):

 

"Повѣсть  временныхъ лѣт̑ . черноризца  Федосьєва манастырѧ Печерьскаго . ѿкуду єсть пошла Рускаӕ землѧ стала  єсть. и  хто в неипочалъ пѣрвѣє  кнѧжит̑"

В статті "Несвидомость=невежество" ми з`ясували, що  форма слова"нача, начал" - є, насправді, церковнословянською, старо-болгарською. А "поча, почал, почав" є давньоруськими,  народно-розмовними формами, що потрапили в цей церковно-слов`янський текст.


Тому буде цікаво з`ясувати, а які ж ще слова, з цього уривку, написані церковно-словянською і які руською мовою?

Відкриваємо "Лексикон" - перекладний славено(церковнословяно)-руський словник Памви Беринди від 1627 року і шукаємо.

 

повѣсть - ознайомлення

 

Перше слово "повѣсть" є старо-болгарським! Беринда його тлумачить староболгарським же словом "сказанїє" (руською буде "виклад, вспоминанє, памятка"), грецьким словом "історія" (ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле), а також руським словом "ознайомлення".

 

сказанїє - виклад, вспоминанє, памятка

 

Слово "временныхъ" також є старо-болгарським. Руською буде "дочасних"!

 

временныхъ - дочасних

 

Слово "лѣто" теж є болгарським. Руською буде "рок, час"

 

лѣто - рок, час

 

Болгарські слова "риза, одєяніє, одежда" руською мовою будуть "шата, барва". "Плащ, плащєница" - це теж старо-болгарські слова ("плащєница" руською буде "простирадло").

 

риза, одєяніє, одежда - руською: шата, барва

 

Слово "манастыр" є руською формою  церковнословянського "монастиръ".


"ѿкуду єсть" тако ж є церковнословянськими словами. Руською буде "откуль, отколя".


ѿкуду - откуль, отколя

 

"Пошла" є церковно-словянською формою руського "пѣшла" (пішла)З середини  Х сторіччя н.е., в Руси набирає обертів процес, якийсьогодні називається   "ікавізм" - "розвиток звука і на місці давнього (Ђ — ять) та етимологічних *о, *е."  До середини ХІІІ ст. цей процес було завершено.

 


Слова "землѧ, стала" мабуть і болгарською і руською звучать однаково, тому вони відсутні в словнику Беринди.


Давньоруські повноголосні форми "первѣє", "пѣрвѣє" (це одни з тих помилок, що характеризують давньоруську мову) болгарського слова"пръвѣє"  руською мовою буде "наперше, наперві". 

 

первѣє - наперше, наперві

 

Болгарське слово "прежде" руською мовою буде "спервотку, перше".

 

Таке звичне і, здавалось, "ісконно русскоє", для нас сьогодні, слово "князь" насправді теж є запозиченням з церковно-слов`янської. Руською мовою буде "вож(дь)" (болгарське слово "начальник" руською мовою буде "старший урядник, пан").

 

князь - вож(дь)

 

Отже, як з`ясувалось, текст "Повісти временних літ" справді написано церковно-словянською мовою з вкрапленнями народно-розмовних, давньоруських слів і форм.


І якщо перекласти  з церковно-словянської на давньоруську

"Повѣсть  временныхъ лѣт̑ . черноризца  Федосьєва манастырѧ Печерьскаго . ѿкуду єсть пошла Рускаӕ землѧ стала  єсть. и  хто в неипочалъ пѣрвѣє  кнѧжит̑"

То отримаємо щось , подібне до цього :

"Виклад  дочасних років. Черношатника Федосьєва манастиря Печерськаго. Откуля єсть пі шла Руская земля стала єсть. И хто в неи почав  наперше урядувати"


Або таке:
"Се повѣсти времѧньнъıх лѣт . ѿкуду єсть пошла рускаӕ земѧ . кто въ києвѣ нача первѣє  кнѧжит и ѿкуду рускаӕ землѧ стала єсть"

 

"Се вспоминаня дочасних років. Откуля єсть пішла руская земля. Кто в Києвѣ поча наперше урядувати и откуля руская земля стала".

 

А якщо перекласти ці слова сучасною літературною руською мовою, то будемо мати:

"Це спомини про минулі часи. Звідкиля пішла руська земля. Хто в Києві почав найпершим урядувати (панувати) і як руська земля постала."

 

Джерело: 02.12.2012, konovchenko





Создан 25 янв 2018