Російсько-український словник складної лексики (вид. 2016)

 
 

Російсько-український словник складної лексики (вид. 2016)

Святослав Караванський



Джерело: https://chtyvo.org.ua/authors/Karavanskyy_Sviatoslav/Rosiisko-ukrainskyi_slovnyk_skladnoi_leksyky_3-tie_vyd_2016/

 

 

Питанням походження мов цікавились та цікавляться і науковці і ненауковці. Навколо цього питання попрацювали і щирі вчені й далекі від науки любителі. Тому у цій галузі немає твердих, усталених поглядів. Автор цієї розвідки висловлює на підставі живих фактів і якнайдоступнішою мовою свій погляд на походження однієї із світових мов - російської мови, історично відомої, як московська мова. Розвідку розраховано на широке коло читачів від учнів та студентів до державних діячів.

 

ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ 


Залишені нам з часів УССР російсько-українські словники (надалі - РУСи), справедливо називані російсько-російськими, далекі від того, щоб задовольнити потреби сучасност. Тому поява „нових” РУСів мусила б докорінно змінити становище на „словниковому фронті”. Однак, на ділі не все так гладко, як хотілося б і як мало би бути.

 
I. „нові” словники повністю не позбулися рис меншовартости, прищеплюваних нам імперією. Одна з таких рис - оформлення умовних скорочень у „нових” РУСах російською мовою. Як правило, иншомовно-українські словники, що видаються в Україні для українських громадян - англо-українські, німецько-українські тощо, оформлюють умовні скорочення уіфаїнською мовою. „Нові” ж РУСи оформлюють умовні скорочення за „соловецькою” традицією по-російськи. Виникає питання, чому для РУСів робиться виняток із загального правила щодо иншомовних словників? Яка в цьому потреба? Нездатність „незалежних” словникарів подолати прищеплювану нам епохою „дружби народів” рису свідчить, що наша дорога від малоросів до українців тільки-но починається.

 
II. „Нові” РУСи виявилися нездатними вирватися з полону мовно-лексичних забобонів, характерних для совєтської лексикографії. Один з таких забобонів: невідмінюваність слова пані. Слідом за Б. Грінченком, котрий, як і всі смертні, не був вільний від помилок, і слідом за совєтською лексикографією усі „нові” РУСи твердять, що слово пані не відмінюється. Насправді ж слово пані відмінюється: „Пані й панове!”, „Гуляв з панею”, „Сидів з панями”, „Писання чутливих пань”.

 
III. У „нових” РУСах повторювано помилки, канонізовані у совєтських виданнях. Наприклад, російський вираз ставить в тупик „нові” РУСи перекладають як і нормативні РУСи УССР: заганяти в безвихідь, що аж ніяк не відповідає ні російській ідіомі, ні нашій мовній практиці. „Словарь русского языка” АН СССР вираз ставить в тупик пояснює так: приводить в крайнее затруднение (1), недоумение, замешательство (2). Найкращий переклад такого звороту: зводити (виводити, заводити, заганяти) на слизьке (1), збивати з пантелику, спантеличувати (2). Укладачі ж „нових” РУСів критично під оглядом легко- мовности не опрацьовують перекладану лексику, а копіюють те, що зафіксовано у словниках попередників. Таке нетворче словникування на ділі свідчить про відставання лексикографії від життя.      

     Людські мови постійно вдосконалюються; виникають нові звороти, покращуються старі. За цим процесом лексикограф має стежити і наслідок свого стеження відбивати у своїх працях. На жаль, хоч ми маємо деякі зрушення на ниві словникарства, ці зрушення ще не переважують успадкованої рутинности. 


IV. Переклад деяких словосполучень не завжди лежить на поверхні. У перекладацтві можливі помилки. Тому, словникар не може безкритично сприймати доробок своїх колег. Саме цього не спостережено у сучасному перекладацтві. Помилка одного словникаря безперешкодно переходить з одного „нового” РУСу до іншого. Так, невірно перекладена російська пара потребительская корзина як споживчий кошик, що засвітилася в одному „новому” РУСІ, згодом з’являється і в инших словниках. Правильний же переклад цієї пари - споживацький кошик. Я присвятив передмову до своєї праці цим критичним заувагам про сучасне словникарство в Україні, бо гадаю, що моя критика сприятиме покращенню словникарської справи. Таке покращення буде сприяти підвищенню культурного рівня українства. А це, кінець кінцем, є головна мета лексикографії. Як я вже писав, перекладацтво не стається без огріхів - без помилок. Отже, можливі вони і в моїй праці. Тому, я буду вдячний, як хто вкаже мені на них. Моя е-адреса: krvnss@gmail.com. 


Автор Дентон, липень 2014 р. 



Создан 01 мар 2018